Ніч яка місячна, зоряна, ясная

Am                      Dm

Ніч яка місячна, зоряна, ясная,

Em                        Am

Видно, хоч голки збирай;

Am                      Dm

Вийди, коханая, працею зморена,

Em                        Am

Хоч на хвилиночку в гай! (двічі)

Сядем укупочці тут під калиною,

І над панами я пан!

Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею

Стелеться в полі туман. (двічі)

Став чарівний, ніби промінням всипанний,

Чи загадався, чм спить?

Ген на стрункій та високій осичині

Листя пестливо тремтить. (двічі)

Небо глибоке, засіяне зорями,

Що та за божа краса!

Зірки он миготять попід тополями -

Так одбиває роса. (двічі)

Ти не лякайся, що свої ніженьки

Вмочиш в холодну росу;

Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки

Сам на руках однесу. (двічі)

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,

Тепло - ні вітру, ні хмар;

Я пригорну тебе до свого серденька,

А воно палке, як жар. (двічі)